Виступ на семінар – практикум вчителів основ
здоров’я
на тему:
Посилення практичної спрямованості навчання з «Основ здоров'я»
«Ті, хто дає поради, але не супроводжує їх
прикладами,
схожі на
дорожні стовпи, які дорогу вказують,
але самі по
ній не ходять»
(Рівароль А.)
Одними із головних завдань навчального предмета «Основи здоров’я» є
виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров’я та здоров’я інших,
формування засад і гігієнічних навичок здорового способу життя, збереження і
зміцнення їх фізичного та психічного здоров’я. За своїм призначенням, змістом і
методами навчання він суттєво відмінний від інших предметів. Його особливості
визначаються:
·
необхідністю впливати на
свідомість і поведінку учнів. Ця теза ґрунтується на визнанні того, що якість
життя людини, її здоров’я, безпека і благополуччя найбільше залежать від її
поведінки та способу життя;
·
навчально-виховні впливи слід
спрямовувати на формування у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь
і навичок, які зменшать ризик виникнення поведінкових проблем і підвищать їх
особистісний потенціал для гармонійного розвитку та життєвого успіху;
·
для посилення мотивації та
ефективності навчання необхідно послідовно впливати на шкільну політику і
створювати сприятливе здровя’язберігаюче середовище.
Діяльнісний
підхід до вивчення основ здоров’я забезпечується відпрацюванням практичних дій
при вивченні кожної навчальної теми. Зміст нової навчальної програми з основ
здоров’я складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, що складається
з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і
зміцнення здоров’я (наприклад: виконання вправ для розвитку життєвих навичок,
відпрацювання алгоритму дій, моделювання поведінки, розробка пам’яток).
Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять
відповідної тематики. Для реалізації особистісно
зорієнтованого підходу до вивчення основ здоров’я доцільно
використовувати навчальні тексти, відеофрагменти, які передбачають рефлексію –
встановлення зворотнього зв’язку між зовнішнім світом і внутрішнім станом учня,
спеціально дібраними завданнями (наприклад: Як ти поводишся в такій ситуації?
Що тобі подобається або не подобається в запропонованих порадах? тощо), що
потребують осмислення дій, колективної комунікації, де кожен учень має змогу
реалізувати власний потенціал.
Навчальний фільм. Це знятий та
записаний сюжет, представлений особою, яку неможливо запросити на урок та
поради якої дуже важливі. Фільм може бути зроблений у форматі інтерв’ю або
репортажу з місця подій, що дає можливість показати обладнання, предмети, дії,
яких немає і не відбувається в класі. Фільм тем не менш повинен бути коротким,
5–8 хвилин. Після фільму доцільне обговорення.
Показ/демонстрація. Забезпечує
зв’язок між «знати про» і «бути спроможним зробити». Демонстрацію можна вважати
ефективною, якщо учні можуть чітко бачити і розуміти те, що відбувається, та
коли мають місце короткі пояснення вчителя і групові обговорення впродовж
показу.
Схеми/таблиці досвіду. Такі
схеми/таблиці фіксують досвід, яким діляться учні. Вони є важливими ресурсними
матеріалами. Теми для схем/таблиць можуть виникати під час запланованих або
спонтанних видів діяльності. Зміст схем/таблиць залежить від рівня та
різноманітності тем.
Інтерв’ювання передбачає зустріч
учнів з певною особою (науковці, лікарі, батьки, представники державних служб
захисту тощо) для обговорення конкретних тем або проблем. З «перших рук»
отримується нова найточніша інформація, відбувається знайомство з точкою зору
цієї особи з проблеми, яка цікавить учнів. Метод обов’язково доповнюється
таким, що дозволяє зробити висновки, узагальнення; наприклад, дискусії-роздуми.
Вирішення проблеми. Цей метод
найчастіше використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це –
пошук відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, які можуть бути
представлені на занятті.
Уявний образ. Метод спрямований на
вироблення навичок створення уявного (віртуального) образу предмета чи об’єкта,
події або ситуації. Це розвиває уяву та творче мислення.
Ситуаційні ігри. Дозволяють
реалізувати творчий потенціал учнів під час короткого перевтілення, коли розігруються
певні життєві ситуації, пов’язані переважно з вибором (корисних чи
шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором друзів, відмовою
від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я). Після
розігрування певної ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно
сприятлива нагода обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити
ставлення до тієї чи іншої ситуації та зробити загальні висновки.
Ілюстрування. Ілюструючи певні
події, фрагменти підручників чи літературних творів, учні передають свої
розуміння, особисте сприйняття й ставлення до прочитаного або почутого. Вони
розвивають власне творче мислення, коли зображують ту чи іншу особу,
середовище, у якому вона живе. Ілюстрування розповіді вчителя чи іншого учня
розкриває досвід особи.
Екскурсії дозволяють сприймати
явища в цілісності, зібрати багатий матеріал для подальшої роботи, набути нові
знання та навички, порівняти теоретичні знання з фактами, які мають місце в
реальному житті. Екскурсії чітко плануються (наприклад, до Центру здоров’я,
дитячої поліклініки, медичного кабінету школи); їх результати фіксуються і
обговорюються при реалізації методів навчання, що відносяться до описаних вище
навчальних стратегій.
Специфічними засобами змісту
предмета «Основи здоров’я» спрямовується діяльність учня на розвиток його
активності у засвоєнні істин здорового способу життя на розвиток продуктивного
і творчого мислення. З цією метою доцільно у навчальному процесі
використовувати завдання, що різняться за характером пізнавальної діяльності
учнів (рецептивні, репродуктивні, творчі) та ураховують навчальні і розвивальні
цілі (на усвідомлення навчального матеріалу, застосування знань та умінь за
зразком, творче застосування набутих знань, формування емоційно-ціннісного
ставлення).
Постійної уваги учителя заслуговує
співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і
батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання
здоров’язбережувальних компетенцій дітей. Програмою передбачена обов’язкова
участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені у чинній програмі *):
«Прийняття зважених рішень щодо переходу дороги», «Обстеження безпеки своєї
оселі», «Відпрацювання навичок вимірювання температури тіла», «Виконання вправ
для формування правильної постави та гімнастики для очей»
Однією з
тенденцій у сучасній освіті є посилення практичної спрямованості змісту
шкільних предметів, й основ здоров’я у
тому числі. Ця тенденція впливає й на визначення мети навчання предмету, яка
спрямована на формування в учнів предметної компетентності, рівня їхньої загальноосвітньої підготовки, що
визначаються уміннями учнів не лише засвоювати теоретичні знання, а й
застосовувати їх у різних ситуаціях. Виконання основної вимоги сучасної освіти - встановлення постійних і міцних
взаємозв’язків між теоретичними і практичними знаннями
Отримати
глибокоусвідомлені, цілісні знання з предмету неможливо тільки вербально, адже
теорія без практики мертва. Учням необхідно
постійно і цілеспрямовано контактувати з природою рідного краю, практично і
творчо працювати, проводити практичну діяльність . Повноцінне, цілісне, якісне
вивчення основ здоров’я можливе лише при
оптимальному поєднанні класно–урочних занять з практичною діяльністю учнів. Так
під час виконання учні набувають умінь планувати експеримент, виділяти проміжну
і кінцеву мету, спостерігати, аналізувати, порівнювати та узагальнювати,
використовувати теоретичні знання для розв’язання практичних завдань.
Я певна, що при вивченні предмету недостатньо
сформувати тільки знання, варто приділяти увагу формуванню в учнів системи
практичних умінь і навичок, які необхідні для виконання практичних завдань. Адже
знання учнів є основою для формування практичних умінь і навичок з виконання
певних завдань.
Існує три
етапи формування в учнів практичних умінь і навичок:
-
етап пояснення,
-
етап тренування і вправляння,
-
етап самостійної роботи учнів.
На першому
етапі учні сприймають пояснення вчителя. Якщо воно супроводжується показом
операцій, діти спостерігають за їх виконанням і запам’ятовують. Адже слухові і
зорові сприймання утворюють перше загальне уявлення про хід роботи, яку
потрібно буде виконувати самостійно. З такого уявлення бере свій початок
утворення відповідного уміння.
На другому
етапі за завданням учителя кілька учнів роблять спробу відтворити дію. Слід здійснювати
пильний контроль за діяльністю учнів, бо вони спочатку відчувають певні
труднощі, допускають помилки. На третьому етапі всі учні виконують роботу
самостійно під загальним керівництвом учителя. Темпи роботи, її кількісні і
якісні показники залежать від індивідуальності учнів.
Опис досвіду 2014-2015 н.р.
З перших днів своєї педагогічної діяльності навчаю своїх вихованців не тільки читати,
писати, рахувати, а головне - любити і шанувати людей, Батьківщину, поважати
старших.
Маю сертифікат про успішне завершення курсу за
програмою Іntel. У 2014 р. пройшла навчання за курсом
«Основи Інтернету»
Впродовж останніх років працюю над проблемою
«Формування творчих здібностей учнів шляхом використання інноваційних
технологій». Підвищуючи свій професіоналізм, намагаюся орієнтуватися в широкому
спектрі сучасних інноваційних проектів, ідей, напрямків, використовувати
найефективніші освітні технології, впроваджувати новітні педагогічні
технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, зв’язного мовлення,
розвивають логічне мислення учнів та пізнавальні інтереси школярів. Самостійно
створюю до уроків та виховних заходів
презентації на різну тематику.
У 2014 -2015 н.р. для учасників РМО вчителів
початкових класів провела разом із Сичовою Г.М. та Бондаренко Ю.О. майстер-клас
з виготовлення виробів із бісеру «Квіткова галявина» ; У 2014-2015 н.р. – ІІ
місце, а у 2015- 2016 - І місце за
участь у Всеукраїнській експедиції учнівської молоді «Моя батьківщина -Україна»
, нагороджені дипломом відділу освіти у
напрямку «З попелу забуття», матеріали відправлені на обласний конкурс.
У 2014 р. провела урок з основ здоров’я у 7 класі на
якому був присутній працівник КОІППО
ім. Василя Сухомлинського.
Для вдосконалення свого педагогічного досвіду постійно
користуюся мережею Інтернет, також маю свою електронну адресу natasha.nayda@gmail.com та
ділюся своїми наробками з колегами на блозі cofiivka.blogspot.com
Для розвитку творчого мислення учнів застосовую
різні типи нестандартних завдань, вправи на розвиток уміння висловлювати
здогад, припущення, збагачення навчального матеріалу завданнями з логічними
навантаженням, використання цікавинок на уроках (завдання інтелектуального
самовдосконалення, головоломки, задачі-жарти, ігрові вправи, тематичні загадки,
ребуси, кросворди).
Навчальний процес стараюся зробити осмисленим,
творчим, активізувати пізнавальну діяльність учнів. На уроці створюю умови, при
яких у школярів найбільш раціонально і продуктивно розвивається мислення. Хоча
нажаль на сьогодні немає підручників, але я намагаюся кожному учневі надати
матеріал для опрацювання на уроці та вдома.
Намагаюся розвивати дитину в цілому як особистість,
навчаю її працювати творчо, вести пошукову роботу, думати і висловлювати свої
думки, обґрунтовувати міркування. У своїх висловлюваннях учні використовують
такі вирази: «Я вважаю»..., «На мою думку...», «Я гадаю...», «На мій
погляд...», «Я припускаю...», „Я не впевнений, але мені здається...",
«Подумавши, я прийшов до висновку...».
Протягом навчального року проводжу відкриті уроки,
позакласні заходи. Виступаю з доповідями на засіданнях шкільного методичного
об'єднання, ділюся досвідом роботи на педагогічних радах, шкільному методичному
об'єднанні. Велику увагу приділяю організації самостійної і творчої роботи на
уроці, постійно привчаю учнів до самоконтролю і взаємоконтролю, а тому парна і
групова форми роботи стали невід'ємною частиною кожного уроку, які дають
можливість донести навчальний матеріал до кожного учня, адже школярі, на думку
вчителя, навчаючись самі, навчають інших. У своїй роботі формую вміння вчитися
– здатність аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, визначати головне,
знаходити причинно-наслідкові зв’язки.
Мої учні
неодноразово брали участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», у
районному конкурсі мовознавців ім. Петра Яцика, природознавчому конкурсі
«Колосок», «Грінвіч», мають призові місця. В.О.Сухомлинський писав: «Не можна
вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань, різні
діти йдуть по - різному». Тому, подаючи матеріал, підбираю завдання за рівнем
складності. При систематичному їх використанні в учнів розвивається зорова
пам'ять, розширюються обсяг сприймання, нарощується швидкість читання,
збагачується словниковий запас, виробляється зосередженість під час читання. Учні класу брали активну участь у позакласній та
позашкільній роботі, нагороджені неодноразово грамотами у шкільних конкурсах.
Учні були активними учасниками концертів, які проводились для батьків і жителів
села в Будинку культури та у школі.
Немає коментарів:
Дописати коментар